05 Зустріч Бетховена і Ґете з імператрицею

На перехресті двох алей теплицького Замкового саду розігралася одна зі славетних легенд. 23 липня 1812 року тут зустрілися два велетні європейської культури – «князь поетів» Йоганн Вольфганг фон Ґете і геніальний композитор Людвіг ван Бетховен – з імператрицею Марією Людовікою та її почтом.

Беттіна фон Арнім, світська левиця салонів початку XIX століття, через кілька років після смерті обох митців навела в листі до свого друга таке свідчення, яке їй нібито довірив сам Бетховен: «Коли ми вчора поверталися з прогулянки, то зустріли всю імператорську родину. Ґете відпустив мою руку і став збоку дороги. Я не зміг зрушити його ні на крок далі. Тож я насунув капелюха на чоло, застебнув сюртук, заклав руки за спину і пройшов крізь найгустіший натовп. Принци й придворні розступилися, ерцгерцог Рудольф зняв переді мною капелюха, а імператриця привіталася першою…» Ґете тим часом шанобливо кланявся процесії.

Легенду про гордого композитора і догідливого поета прославила літографія німецького художника Карла Рьолінга 1887 року під назвою «Випадок у Тепліце». Єдина вада всієї історії – вона, найімовірніше, відбулася зовсім не так. Беттіна фон Арнім була дуже впевненою в собі молодою жінкою з вищого світу; вона знала Ліста, Шумана чи Брамса. З Ґете її пов’язували платонічні стосунки, які почалися 1806 року, коли Беттіні був 21 рік, а Ґете – 58. Вона була його музою аж до його смерті. Хоча вона й сама писала та складала музику, славу їй принесло лише видання її листування з Ґете під назвою «Briefwechsel mit einem Kinde» – «Листування з дитиною». Однак невідомо, що в ньому є цитатами справжніх листів, а що Беттіна прикрасила, аби зробити історію цікавішою.

Така сама непевність панує і щодо опису славетної зустрічі. Оригіналу листа, в якому Бетховен описав Беттіні зустріч, ніхто ніколи не бачив. Тож її можна підозрювати в тому, що вона розфарбувала всю історію так, щоб саме Ґете виглядав боягузом. Про те, які особисті мотиви її до цього спонукали, ми можемо лише здогадуватися.

Окрім славетної легенди, зустріч обох чоловіків нічого не принесла. Їхні світи були настільки далекі, що від спільного перебування годі було чекати чогось більшого, ніж ввічлива розмова на курортній алеї. Бетховен перебував у Тепліце в 1811 і 1812 роках, Ґете відвідав місто в 1810, 1812 і востаннє через рік. Але історія, яку через багато років пустила у світ Беттіна фон Арнім, живе далі. Її інтерпретацію можна знайти в романі Мілана Кундери «Безсмертя».