Вулиця Млинська

Сучасна вулиця Млинська (Mlýnská) виникла між двома масивами, які колись називалися Мон-де-Лінь і Королівська височина. Значну їх частину жителі Тепліце видобули як будівельний матеріал. Цю порівняно невелику долину мільйони років формувало потужне гаряче джерело, яке било на місці сучасного курортного корпусу «Бетховен». І хоча струмок під назвою Katzbach, тобто Котячий струмок, якого сьогодні вже не існує, мав завдовжки лише близько 650 метрів, завдяки силі джерела він мав усі передумови для того, щоб люди збудували тут млини.

Перша відома писемна згадка про млини на Котячому струмку походить із 1468 року. Міська книга згадує чотири млини на цій ділянці та п’ятий – просетицький. Це були перші будівлі за мурами середньовічного Тепліце. Поступово до них додавалися інші, але будинків довго було не більше десяти. Перелом настав після пожежі міста 1793 року. Місто доволі швидко оговталося від лиха і навіть почало розвиватися ще стрімкіше. Першим напрямком, у якому розросталося Тепліце, була саме вулиця Млинська, що з’єднувала Тепліце і Шанов. Тут пролягала й дорога на Прагу.

У 1815 році тут стояв 21 будинок, і незабаром до них додалися інші. Тоді люди видобули скелю, в яку частково заглибили й свої будинки. Рештки підвалів і різних приміщень помітні тут і сьогодні. Уся вулиця Млинська мала переважно класицистичний характер, хоча в другій половині XIX століття забудову доповнили, а іноді й замінили історизуючими, а також сецесійними будівлями. З того самого часу походять і рядові будинки на площі Лаубе, і будівля сучасної пошти, яку спочатку збудували як готель «У прусського короля». У середині того самого століття, з утворенням внутрішнього кварталу, виникла й так звана Мала Млинська вулиця, де стояли переважно менші будинки й двори.

Млинові колеса на цій вулиці зупинилися тоді, коли висохло джерело, тобто 1879 року. Тож млини поступово зникали. На місці так званого Верхнього млина 1871 року відкрили Імператорські лазні за проєктом Адольфа Зіґмунда; у 1913 році їх перебудував відомий архітектор Макс Лос фон Лозімфельдт. На протилежному боці площі Лаубе теплицький юрист і депутат міської ради доктор Страдал звів показний родинний будинок «У російського царя», знову за проєктом Макса Лоса. На місці іншого млина князь Шварценберг збудував псевдоренесансний житловий будинок.

Перед Другою світовою війною на вулиці Млинській стояло приблизно 60 будинків. Війна і зміна суспільного ладу принесли цій вулиці поступовий занепад. Спершу знесли будинки, які були сильно пошкоджені. У ремонт не вкладали коштів, і решта будинків руйнувалася далі. Останні будівлі знесли 1987 року. Частково їх мав замінити новий курортний корпус, але його так і не добудували. Досі його недобудова стирчить посеред порожнього й сумного простору, який колись був чарівною частиною курортного міста.