Пам'ятник Йоганну Ґотфріду Зойме

Мармуровий бюст на розі вулиці Ліпова (Lipová) нагадує про німецького поета-романтика й письменника, який під час своїх подорожей приїхав лікуватися до Тепліце.

Зойме прожив дуже бурхливе й незвичне для свого часу життя. Він народився 1763 року в Саксонському курфюрстві в селянській родині. Навчався в латинській гімназії, а згодом вивчав теологію в Лейпцизькому університеті, але так і не закінчив. У 18 років він вирушив у мандрівку до Парижа, під час якої його схопили вербувальники. Молодого Зойме змусили служити в англійській армії, з якою він мав воювати проти американців у війні за незалежність. Зрештою Зойме в боях участі не взяв; проте Америка його захопила – він захоплювався нескутістю й свободою її мешканців. У своєму вірші «Der Wilde» («Дикун») він пише: «Канадець, той не знає надмірної європейської ввічливості…»

Через два роки, влітку 1783 року, поет повернувся до Європи. І знову потрапив до рук вербувальників. Він спробував утекти, але його спіймали, і на нього чекала смертна кара. Від шибениці його врятував знайомий, прусський полковник. Після звільнення Зойме вивчав право й став домашнім учителем.

Зойме здійснив дві великі піші подорожі до віддалених куточків Європи: до Сиракуз на півдні Сицилії, а також до Росії, Фінляндії та Швеції. Свої враження від подорожей він описував, висловлюючи самобутній погляд на тодішні політичні, соціальні й економічні умови. Спираючись на власний військовий досвід з Північної Америки та Німеччини, він завжди обстоював право окремих людей і цілих народів на свободу та критикував несправедливість. До його найвідоміших творів належать «Прогулянка до Сиракуз», «Апокрифи» та автобіографія.

Останні роки життя він провів у Тепліце. Тут він лікувався від важкої хвороби, якій, на жаль, 1810 року піддався. Він похований у могилі біля каплиці Знайдення Святого Хреста, за кілька десятків метрів від свого бюста.