Регіональна бібліотека

Неоренесансна вілла на вулиці Ліпова (Lipová), № 13, свого часу служила гімназією, родинною резиденцією визначного теплицького промисловця, а з середини минулого століття – бібліотекою. Кожен із цих етапів залишив свій слід на вигляді вілли.

Початки будинку пов’язані з 1874 роком, коли теплицькі радники схвалили проєкт архітектора Адольфа Зіґмунда для будівництва класичної гімназії. Уже через рік школу урочисто відкрили. До послуг учнів і вчителів було 5 класів, рисувальна зала, бібліотека, лабораторія, кабінети й директорська. Навчання тут тривало 18 років, доки приміщення не перестало задовольняти через брак місця.

Тому 1894 року школа переїхала до новозбудованого «замочку» на недалекій височині Мон-де-Лінь (сьогодні будівля торговельної академії), а віллу купив Мартін Ґроман. Він приїхав до Тепліце ще 1866 року як син власника фарбувальної фірми, а через рік сам заснував фірму такого ж профілю в недалеких Бистранах. Про її успіхи свідчить і те, що фабрикант міг собі дозволити купити саме цю віллу. Перебудова на показну резиденцію тривала в 1894–1896 роках за проєктом Йоганна Давида Фербера. Розкішний вітраж виконав Карл де Буше, засновник мюнхенської майстерні розпису по склу. Справи Ґромана й далі йшли добре, тож 1907 року фарбувальню доповнила бавовнопрядильна фабрика. Сецесійна фабрична будівля, що стояла впритул до бистранського вокзалу і була знесена 2014 року, теж була роботою архітектора Фербера. Родині Ґроманів прядильня й вілла на вулиці Ліпова належали аж до кінця Другої світової війни. Останнього власника, Арведа Ґромана, разом із дружиною вигнали, і, покидаючи місто, до розвитку якого його родина чимало доклалася, його побили до крові.

З 1946 року вілла служить теплицькій бібліотеці. У своєму фонді вона зберігає близько 150 000 книжок і періодичних видань. З 2003 року організація підпорядкована місту й має назву Регіональна бібліотека Тепліце. Будівля є пам’яткою культури під охороною держави.