Пісечний врх і обсерваторія

Пісечний врх, тобто «Піщаний пагорб», заввишки 273 метри, вводить в оману своєю назвою: виразна скеля на східному краю міста складається не з пісковику, а з кварцового порфіру. Так геологи називають вивержені гірські породи з великими кристалами польового шпату або кварцу; порфір при цьому має характерний червоний колір. «Пісечак» разом із Доубравською горою утворює північний виступ Чеського Середогір’я, колись активної вулканічної області. Сьогодні пагорб охороняється як природна пам’ятка, і разом із прилеглим здичавілим садом це приємне місце для прогулянок із численними краєвидами Тепліце.

Після Другої світової війни в Тепліце виник аматорський астрономічний гурток, який збирався в Будинку культури або в музеї. Астрономи незабаром почали шукати найкраще місце для майбутньої обсерваторії, і вибір упав саме на Пісечний врх. Він підходив для цієї мети, бо тоді був далеко від джерел світла, що заважають, і водночас був легко доступним. Будувати почали наприкінці 1956 року в межах так званої «акції Z», що означає «zvelebení», тобто «впорядкування». Так за соціалізму зводили менші громадські споруди – силами добровольчих бригад. Будівля обсерваторії була готова до роботи в березні 1963 року. Для публіки її відкрили спостереженням часткового затемнення Місяця.

З 1972 року невід’ємною частиною теплицької обсерваторії є її філія в Мості на горі Гнєвін, яка носить ім’я визначного чеського астронома доктора Антоніна Бечваржа. Фахово теплицькі астрономи займаються спостереженням покриттів зір Місяцем і астероїдами.

Обсерваторія влаштовує для відвідувачів денні й вечірні спостереження неба. Дати протягом року змінюються, актуальну програму можна знайти на сайті www.hapteplice.cz. Планетарій, якого тут немає, розташований біля початкової школи на вулиці Коперникова і має власну програму. Вхід до обох об’єктів символічний.